Интернет-магазин строительных материалов
"ЧЕЛЕОМ"
тел.(044) 537-35-60
тел.(099) 241-65-51
Интерактивный поиск искать в найденном Расширенный поиск
Мы продаем
Гидроизоляция
Гипс
Гипсокартонные системы ...
Грунтовки
Добавки и присадки
Дюбеля, саморезы...
Известь
Керамзит
Кирпич
Клей для гипсокартона
Клей для пенопласта и ваты
Клей для плитки
Краска
Кровельные материалы
Магнезитовая плита
Маяк угол штукатурный
Мешки полипропиленовые
Наливные полы
Огнеупорные материалы
ОСБ (OSB) плита
Пена монтажная
Песок
Подвесной потолок
Сажа красители
Сетка
Силиконы герметики
Система утепления здания "теплый фасад"
Спецодежда
Строительные смеси и растворы
Тепло-звукоизоляция
Цемент
Цементные стяжки
Шпатлевки и шпаклевки (финиш)
Штукатурки гипсовые
Штукатурки декоративные
Штукатурки цементные
Щебень
ПРОИЗВОДИТЕЛИ...
Распродажа...
УСЛУГИ
Товары снятые с продажи
Міф про ”дихаючі стіни”


Найбільш розповсюдженим міфом про пінопласт є міф про його низькі паропропускні властивості, та про те, що утеплені пінопластом стіни ”не дихають”.
Сам термін ”дихаючі стіни” не є технічним терміном, його використовують коли мова йде про здатність матеріалів до диффузії водяної пари. Як правило, про ”дихаючі стіни” можна взнати з реклам альтернативних утеплювачів з високою паропропускною здатністю. В цих же рекламах ми бачимо описи пінопласту як ”ворога дихання” стін.

Насправді, як відомо, водяна пара дифузує крізь стіни та утеплювачі завжди, це простий природній фізичний процес, але кількість водяної пари, яка диффузує крізь стіни з утеплювачами назовні та всередину настільки мізерна, що не приймається для розрахунків визначення характеристик мікроклімату всередині приміщення у випадку вибору між тим чи іншим видом утеплювача.

Паропропускна властивість утеплювача не впливає на мікроклімат в приміщенні. Надлишкова вологість в будинку, і як наслідки - мокрі стіни, грибки та пліснява, є результатом неякісної вентиляційної системи. В цьому дуже добре переконались ті, хто поміняв старі вікна в своєму помешканні на нові, з добрими ізолюючими властивостями та не модернізував вентиляцію.

Паропропускні властивості теплоізоляції, в свою чергу, важливі при правильному підборі та монтажу шарів системи утеплення всередині капітальної стіни, де утеплювач є середнім шаром. Доброю властивістю пінопласту є його відносно низька паропропускна здатність. І навпаки, якщо матеріал має високий рівень пропускания вологи (”дихаючий” утеплювач) в місцях його прилягання до зовнішньої стіни починає конденсуватись волога (див. схему).

Дифузія водяної пари в стіні з зазором


 

З використанням пінопласту як утеплювача цього процесу можна уникнути. Важливим, також є момент якості виконання самої ізоляції. Конденсація вологи на внутрішніх поверхнях стін може відбуватись внаслідок нещільного прилягання плит утеплювача одна до одної та як наслідок - виникнення містків холоду. Всі наші доводи та приклади, наведені тут, мають під собою твердий науково-практичний грунт.

Ми не оперуємо неперевіреними фактами та неправдивою інформацією. В Польщі були проведені науково-практичні дослідження обгрунтованості самого поняття ”дихаючих” стін в площині його використання для опису недоліків та переваг тих чи інших утеплювачів.Це дослідження опубліковано на інтернет-сайті польскої асоціації виробників пінополістиролу та в спеціалізованих польських будівельних виданнях. Авторами цього дослідження під назвою ”Чи дихають стіни?” (http://www.styropian-sps.com.pl) є відомі польські теплофізики маг. Інженерії Інституту Будівельної Техніки - Анджей Бобочицький (Andrzey Bobociсski) та проф. докт. інженерн. наук Інституту будівельної техніки - Ежи А.Погоржельський (Jerzy A. Pogorzelski).

Ми не в змозі повністю подати всю їхню роботу, всі розрахунки, формули та графіки, але з висновками їхньої роботи ми з задоволенням Вас ознайомимо: аналізувались та досліджувались стіни з цільної цегли, товщиною 25 см , неутеплені, утеплені пінопластом товщиною 12 см та утеплені волокнистим мінеральним утеплювачем товщиною. 12 см в типовій житловій квартирі загальною площею 65 м.кв. з площею зовнішньої стіни 30 м.кв. (за виключенням вікон) в багатоповерховому цегляному будинку. Кількість експлуатаційної водяної пари - 300 г./год.

Теплоізолятор покрито тонким шаром мінеральної штукатурки з малим диффузним опором. Також, аналізувались системи вентиляції - примусова та природня.

Висновки дослідження ”дихаючих стін:

  1. Обсяг водяної пари, що може диффузувати через зовнішні стіни, настільки мізерний, що може прийматись як величина для розрахунків лише у випадку абсолютної герметичності приміщення та повній відсутності вентиляції (навіть при мінімальній природній вентиляції 97% вологи видаляється з приміщення через шпарини в вікнах, дверях та вентиляційні коллектори);
  2. При кратності обміну повітря, що складає не меньше 0,3 л/год - різниця відносної вологості всередині приміщення з так званими ”дихаючими стінами” та ”недихаючими стінами” складає не більше 2%, ця величина настільки мала, що не береться до уваги, коли йде мова про те - яким утеплювачем ізольовано стіни (навіть при мінімальній справності вентиляції диффузія водяної пари назовні не перевищує 1%);
  3. Потік водяної пари, що проходить крізь зовнішню стіну типового цегляного будинку складає від 0,2% до 3% від загального обсягу. Ця незначна різниця залежить лише від ефективності роботи вентиляції;
  4. Типові зовнішні стіни не в стані вплинути на видалення надлишкової вологи з приміщення та замінити собою вентиляційну систему, незалежно від того чим утеплена стіна і чи взагалі вона утеплена;
  5. Міркування про ”дихаючі” стіни та незамінну корисність утеплювачів з високою паропропускною здатністю не знаходять жодного практичного та експериментального підтвердження;
Використання поняття “дихаючих стін” у рекламних цілях переваги утеплювачів з високою паропропускною здатністю та дискредитації пінопласту є ніщо інше, як прояви несумлінної конкуренції та обману споживача.


 

 
Новые статьи на сайте